Головна сторінка Новини
На засіданні наукового лекторію «Крапивенський 4» обгов…

На засіданні наукового лекторію «Крапивенський 4» обговорили роль Руської Православної Церкви на міжнародній арені

Служба комунікації ВЗЦЗ, 09.03.22. 2 березня 2022 року у Російському православному університеті св. Іоанна Богослова у Москві відбулося чергове засідання наукового лекторію «Крапивенський 4». З доповіддю на тему "Руська Православна Церква на міжнародній арені" виступив голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон.

Захід пройшов за підтримки Науково-аналітичного центру Всесвітнього російського народного собору та Російської експертної школи.

Говорячи про відмінність зовнішньої церковної діяльності від дипломатичної діяльності держави, митрополит Іларіон нагадав, що «Руська Православна Церква – це не лише Церква Росії, але Церква України, Білорусії, Молдови, республік Середньої Азії, Прибалтики, а також Японії, Монголії та Китаю. Вже цей перелік країн, наведений у Статуті нашої Церкви, показує, що зовнішня церковна діяльність має багатовекторний характер, відрізняється значною різноманітністю».

Митрополит Іларіон нагадав, що Відділ зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату був створений у 1946 році, «коли Руська Православна Церква разом з усією країною виходила з розрухи воєнних років, коли Церква тільки почала відновлюватися після двох десятиліть найжорстокіших гонінь 1930-тих років. Насамперед завдання Відділу полягало в тому, щоб налагоджувати контакти із зарубіжжям, що були втрачені у 1920-1930-ті роки. Руська Церква поза межами Радянського Союзу розділилася на три юрисдикції: була група вірних Московському Патріархату, що перебувала у підпорядкуванні церковній владі в Москві, була Руська Зарубіжна Церква, яка в ті роки оголосила про фактичний розрив з Руською Православною Церквою, а також та частина російського розсіяння, яка тимчасово приєдналася до Константинопольської юрисдикції. Відділ зовнішніх церковних зносин був створений для того, щоб налагоджувати зв'язки між цими юрисдикціями», – наголосив голова ВЗЦЗ.

«Перший голова ВЗЦЗ митрополит Миколай (Ярушевич) звершив у Парижі урочисте возз'єднання з Руською Православною Церквою тодішнього глави Константинопольської юрисдикції митрополита Євлогія (Георгіївського), і саме він стояв біля витоків переговорів про вступ нашої Церкви до Всесвітньої Ради Церкви, а також з інославними Церквами, які вступили в активну фазу за митрополита Никодима (Ротова). У роки хрущовських гонінь Відділ виконував найважливішу функцію, ставши свого роду щитом для Церкви, у тому числі й на внутрішньому полі. У ті тяжкі для Руської Церкви роки митрополит Никодим зумів переконати владу в тому, що розвивати зовнішні церковні зв'язки мають молоді енергійні єпископи. Саме так на служіння Церкви прийшло багато майбутніх членів Священного Синоду, двоє з яких стали Патріархами – Святіший Патріарх Олексій II і Святіший Патріарх Кирил», – розповів митрополит Іларіон.

Владика нагадав, що Святіший Патріарх Кирило обіймав посаду Голови ВЗЦЗ протягом майже 20 років. «Неможливо навіть перерахувати все те, що сталося за ці роки. У 1990-ті роки почалися процеси, викликані сучасними геополітичними реаліями — розпадом СРСР, утворенням незалежних держав, конфліктами між ними та появою відцентрових тенденцій, що впливають на діяльність Церкви. У 1990-ті роки відбувся перший за новітній час замах Константинополя на канонічну територію Руської Православної Церкви — вторгнення в Естонію, а в 2000-х роках Константинополь намагався вторгнутися в Україну. Незважаючи на це, можна говорити про те, що зовнішня діяльність нашої Церкви розвивалася поступово: до 2018 року були прямі контакти та двосторонні зв'язки з усіма Помісними Православними Церквами, обміни делегаціями та візити на рівні Предстоятелів», — вважає митрополит Іларіон.

«Описуваний мною період був ознаменований підготовкою Православних Церков до Святого та Великого Собору. Він був задуманий ще у 1960-і роки і тоді ж розпочалися перші консультації щодо його підготовки. Завданням Собору був розгляд усіма Помісними Православними Церквами спектру питань, які ставить перед ними сучасна реальність: це богословські питання, питання співіснування в одній країні різних православних юрисдикцій, надання автокефалії та автономії та багато інших», - наголосив голова ВЗЦЗ.

Говорячи про питання про дарування автокефалії, яке мав розглянути Святий і Великий Собор, митрополит Іларіон нагадав про існування двох полярних точок зору на спосіб її надання. «Константинопольський патріархат вважав, що лише він має право надавати автокефалію. У Руської Православної Церкви та інших Помісних Церков існувала інша точка зору: ми говорили про те, що Киріархальна Церква може надавати автокефалію своїй частині. Виходячи з цього принципу у 1970 році наша Церква надала автокефалію Православній Церкві в Америці, яка до того була митрополією Руської Церкви. Але цієї автокефалії Константинополь не визнав. У ході передсоборної підготовки з цього питання було багато дискусій, і було вироблено модель, яка задовольняла всі Помісні Церкви. Суть цієї моделі полягала у можливості надання автокефалії частині Помісної Церкви лише в тому випадку, якщо це питання було узгоджено з Киріархальною Церквою, а потім винесено на всеправославне обговорення. Рішення має бути прийняте одноголосно: тобто з виникненням нової Помісної Церкви мають бути згодні всі Православні Церкви. Якщо ці умови дотримані, то Помісній Церкві може бути виданий Томос про автокефалію, причому першим його підписує Вселенський Патріарх та інші Предстоятели Церков згідно з диптихом. Константинопольський Патріархат наполягав на тому, що підпис Вселенського Патріарха повинен був супроводжуватися словом "вирішує", інші ж предстоятели підписують зі словом "приєднується до рішення". Саме на цьому пункті переговори зайшли в глухий кут, оскільки Церкви не могли погодитися з такою вимогою Константинополя. Оскільки в передсоборний період це питання не отримало свого вирішення, було запропоновано не включати питання про автокефалію до порядку денного Собору. При цьому Константинопольський Патріарх при всіх присутніх Предстоятелях зробив публічну заяву, що в напрямку надання автокефалії Україні не робитиметься жодних дій, а також засвідчив, що Константинопольський Патріархат визнає єдиним канонічним главою Української Церкви митрополита Київського Онуфрія. Після того, як ці публічні заяви були зроблені, Руська Православна Церква погодилася на проведення Собору без обговорення теми автокефалії», - наголосив владика.

«Собор мав відбутися на Криті у червні 2016 року. Однак за кілька тижнів до призначеного часу проведення Собору з Помісних Церков стали надходити відмови від участі в ньому. Причому кожна Церква мала для цього свої причини. Першою відмовилася Болгарська Православна Церква, потім Антіохійська та Грузинська, а потім Сербська закликала відкласти собор. У цих умовах, розуміючи, що консенсусу досягти явно неможливо, Руська Церква звернулася до Константинопольського Патріарха з проханням провести екстрену підготовчу нараду з тим, щоб постаратися переконати Церкви, які відмовилися від участі у Всеправославному Соборі, приїхати. Однак на це була відповідь Вселенського Патріарха із вказівкою на те, що брак часу не дозволяє провести таку нараду і всі Церкви зобов'язані надіслати своїх представників. У цих умовах на засіданні Священного Синоду Руської Православної Церкви було прийнято рішення відмовитися від участі в Соборі, в чому нас потім дорікали дуже багато наших грецьких братів. Згодом вони не раз нам казали, що своєю відмовою ми образили Вселенського Патріарха і втратили можливість вирішити питання автокефалії. Насправді питання про автокефалію ми не змогли б вирішити, оскільки воно заздалегідь було зняте з порядку денного Собору». Саме після відмови Руської Церкви брати участь у Критському соборі Константинополь розпочав підготовку до надання «автокефалії Україні», наголосив митрополит Іларіон.

«Ми добре пам'ятаємо, як розвивалися події щодо підготовки української автокефалії. Головною зацікавленою особою у цьому проекті був колишній Президент України П. Порошенко, який планував використати цей фактор у своїй передвиборчій кампанії та на цьому заробити собі очки. Відомо, що на Константинопольського Патріарха в цьому процесі чинився чималий тиск не лише зовнішніх сил, а й тих його радників, які переконали Патріарха Варфоломія у тому, що на бік української автокефалії перейде більшість архієреїв Української Православної Церкви Московського Патріарха. На зустрічі Константинопольського та Московського патріархів, що відбулася 31 серпня 2018 року, Святіший Патріарх Кирил передбачив, що в автокефальний проект перейдуть один або два архієреї, і він не матиме масової підтримки. Подальші події показали істинність цих слів. Але автокефалія була дуже потрібна розкольникам, які прагнули за її допомогою легітимізувати себе. У результаті Константинопольський Патріарх дарував автокефалію розкольникам, прийнявши їх “у сущому сані”, тоді як деякі з них навіть не мали видимості законної єпископської хіротонії. Звичайно, такі "хіротонії" неможливо визнати. Усі матеріали про обставини цих “рукоположень” було опубліковано, але Вселенський Патріарх їх проігнорував. В результаті розкол не тільки не був зцілений, але й заглибився, ці наслідки ми спостерігаємо з очевидністю», – констатував голова ВЗЦЗ.

«У наступні роки Константинопольський Патріарх докладав чималих зусиль, щоб перетягнути на свій бік інші Помісні Церкви, і це йому вдалося щодо Олександрійської, Елладської та Кіпрської Церков. Всі інші Церкви на цьому етапі залишаються на позиції невтручання у конфлікт і не визнають українських розкольників канонічною Церквою. Ця ситуація болісно позначилася на всій системі міжправославних відносин. Однак ми продовжуємо розвивати відносини з тими Помісними Церквами, які не визнали розкольників, і ці відносини сьогодні найтепліші», – додав владика.

«Іншим нашим партнером залишається Римо-Католицька Церква, з якою ми маємо найближчі позиції з моральних питань. Витоки цих відносин сягають часу митрополита Никодима (Ротова). На жаль, ці відносини погіршилися за Папи Римського Іоанна Павла II, коли на початку 1990-х років Католицька Церква почала активно займатися прозелітизмом на нашій канонічній території та кілька сотень храмів в Україні були захоплені уніатами. Однак поступово ці відносини вирівнювалися, і вже у 1997 році планувалося проведення зустрічі Патріарха Московського та всієї Русі з Папою Римським. Але тоді сторони не змогли домовитися про зміст спільної декларації, і зустріч не відбулася. Зустріч Патріарха Московського та Папи Римського відбулася у Гавані у 2016 році. На цій зустрічі не йшлося про богословські питання, будь-які компроміси чи зближення. Зміст цієї зустрічі повністю відображено у спільній декларації: глави двох найбільших християнських Церков говорили про те, як ці Церкви можуть допомагати людям. Зараз готується друга така зустріч, вона теж буде присвячена дуже конкретним та болючим питанням, які формують сучасний порядок денний», – зауважив голова ВЗЦЗ.

Говорячи про інші напрямки діяльності Відділу зовнішніх церковних зв'язків, митрополит Іларіон відзначив стосунки з давніми східними Церквами – Вірменською, Коптською, Ефіопською, Сирійською, Маланкарською. З кожною з цих Церков створено спільну комісію, яка здійснює активну практичну роботу, що включає богословські співбесіди, обмін чернечими делегаціями.

«У нас дуже давні та теплі стосунки з Вірменською Апостольською Церквою, оскільки в недавньому минулому наші Церкви перебували на території однієї держави. До того ж протягом останніх тридцяти років Руська Православна Церква є посередником у переговорах між Вірменською Церквою та Управлінням мусульман Кавказу щодо проблеми Нагірного Карабаху. У нас складаються добрі стосунки з низкою протестантських церков, оскільки їхні представники живуть на нашій території та дотримуються традиційних поглядів на християнську моральність, чого, на жаль, не можна сказати про багато протестантських громад Заходу та Півночі, де відбувається перегляд основоположних норм християнства. Цей перегляд робить неможливим та безперспективним наш діалог», — наголосив голова ВЗЦЗ.

Митрополит Іларіон зазначив, що ВЗЦЗ вибудовує діалог і з представниками інших релігійних традицій, у тому числі ісламу, буддизму. «Цей діалог не обмежується канонічною територією нашої Церкви, а й ведеться в інших частинах світу. Так, уже понад двадцять років ми ведемо діалог з ісламською громадою Ірану, обговорюючи різні питання, що становлять взаємний інтерес», – підсумував митрополит Волоколамський Іларіон.

На питання наукового керівника лекторію «Крапивенський 4» О. В. Щіпкова про наявність «у висловлюваннях Патріарха Варфоломія положень, які можна верифікувати як єретичні», митрополит Іларіон зазначив, що майбутній Архієрейський Собор Руської Православної Церкви має дати оцінку не лише висловлюванням, а й тому новому вченню про Церкву, яке озвучується і Константинопольським Патріархом, і його офіційними представниками. «Це вчення зародилося досить давно, і приснопам'ятний архімандрит Софроній (Сахаров), який у Константинопольській Церкві зарахований до лику святих, у 1950 році написав статтю, в якій говорив про “єресі константинопольського папізму”, а саме про те, що претензії Вселенського Патріарха на владу в Православній Церкві, подібну до папської, можна прямо назвати єрессю. Він передрік, що в тому випадку, якщо ці тенденції матимуть свій розвиток, вони призведуть до розколу світового Православ'я, що й сталося на наших очах. Це була своєрідна пророча стаття», – відповів митрополит Іларіон.

***

Лекторій «Крапивенський 4» організований Російським православним університетом, Всесвітнім російським народним собором та Російською експертною школою. Керівник лекторію «Крапивенський 4» – перший проректор РПУ, доктор політичних наук О. В. Щіпков. Лекторій проходить щосереди з 18.00 до 19.00.

Поділитися:
ЖУРНАЛ Священного Синоду від 29 травня 2022 року

29.05.2022

Патріарх Кирил: Наша паства – і в Росії, і в Україні, і ми палко молимося про відновлення миру

18.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Пасхальне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА архіпастирям, пастирям, дияконам, чернецтву й усім вірним чадам Руської Православної Церкви

23.04.2022

Священний Синод вважає важливим доведення позиції Руської Церкви щодо кризи в Україні до глав інославних Церков та міжхристиянських спільнот

25.03.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

Святіший Патріарх Кирил закликав віруючих молитися за мир та єдність Церкви

27.02.2022

Звернення Святішого Патріарха Кирила до архіпастирів, пастирів, чернецтва та всіх вірних чад Руської Православної Церкви

24.02.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Патріарху-Католикосові Ефіопії з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Святіший Патріарх Кирил: Ми виступатимемо на захист Єрусалимського Патріархату

07.01.2022

Різдвяне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА

06.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Папі Римському Франциску з 85-річчям від дня народження

17.12.2021

Відеозвернення Святішого Патріарха Кирила до жителів Казахстану

16.12.2021

У день пам'яті благовірного князя Олександра Невського Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію у Храмі Христа Спасителя в Москві

06.12.2021

Голова ВЗЦЗ відвідав Санкт-Петербурзьку духовну академію

24.06.2022

Митрополит Антоній: Збільшення проявів екстремізму несе загрозу збереженню загальнохристиянських святинь на Святій Землі

17.06.2022

Призначено нового голову Відділу зовнішніх церковних зв'язків та ректора Загальноцерковної аспірантури

07.06.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон: Єдність між Руською Православною Церквою та Українською Православною Церквою зберігається

28.05.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон зустрівся з Архієпископом Кіпрським Хризостомом

12.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Митрополит Іларіон розповів, коли може бути визначена дата Архієрейського Собору

24.04.2022

Митрополит Іларіон: відповідь Церкви на конфлікти та протистояння – молитва за мир

24.04.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

На засіданні наукового лекторію «Крапивенський 4» обговорили роль Руської Православної Церкви на міжнародній арені

09.03.2022

При Руському Подвір'ї в Дамаску відкрито Центр дитячої реабілітації та протезування

07.03.2022

Інтерв'ю митрополита Волоколамського Іларіона виданню Orthodoxie.com

26.02.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон удостоєний високої державної нагороди Сербії

15.02.2022

Митрополит Іларіон: підготовка Всеправославного Собору має враховувати реальні потреби та інтереси Церков

14.02.2022

Православний молебень звершено у Тернового Вінця Спасителя у Парижі

13.02.2022

Митрополит Іларіон: Ми віримо, що ангели присутні у нашому повсякденному житті

21.11.2021

Митрополит Іларіон: Господь заповідав нам любити кожну людину

31.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Рубцові

17.10.2021

Митрополит Іларіон: в день Покрови Пресвятої Богородиці ми прославляємо небесне заступництво Матері Божої

14.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в престольне свято московського храму свв. мучеників Михайла і Федора на Чернігівському подвір'ї

03.10.2021

Митрополит Іларіон очолив престольне свято академічного храму Загальноцерковної аспірантури

11.09.2021

Митрополит Іларіон: Святість - це постійне прагнення наслідувати Господу Ісусу Христу

27.06.2021

Митрополит Іларіон: За будь-яких обставин життя зберігаймо вірність Господу Ісусу Христу

19.03.2021

Митрополит Іларіон: Господь завжди дає нам можливість проявити свої здібності

24.01.2021

Митрополит Іларіон: Господь наповнив води Йордану Своєю Божественною присутністю, щоби в них омивалися гріхи людські

19.01.2021

Page is available in the following languages
Зворотній зв'язок

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення

Надіслати звернення
Рус Укр Eng Deu Ελλ Fra Ita Бълг ქარ Срп Rom عرب