Головна сторінка Новини
Голова ВЗЦЗ: у ситуації конфронтації між Росією та…

Голова ВЗЦЗ: у ситуації конфронтації між Росією та США будь-які поступки свідчать про готовність сторін рухатися назустріч

15 січня 2022 року в передачі «Церква і світ», що виходить на каналі «Росія 24» у суботу та неділю, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон відповів на питання ведучої Катерини Грачової та телеглядачів.

К. Грачова: Доброго дня! Це програма «Церква і світ» на телеканалі «Росія 24». Щотижня ми ставимо питання про головні події цього тижня голові Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополиту Волоколамському Іларіону. Вітаю Вас, владико!

Митрополит Іларіон: Вітаю Вас, Катерино! Доброго дня, дорогі брати і сестри!

К. Грачова: Казахстан - головна тема тижня, до якої прикута вся увага. У новорічні свята там розгорнулася справжня вулична війна: спалені будівлі, де розміщувалися телеканали, уряд відправлений у відставку. Все почалося 2 січня через протести проти підвищення цін на скраплений газ, а потім розпочалися відкриті акти мародерства на вулицях Казахстану. Посол Росії в США Анатолій Антонов вважає, що все це сталося не за одну ніч, пов'язуючи події в Казахстані з рішенням Америки покинути Афганістан і як наслідок зростання екстремістських рухів в Афганістані. Ви згодні з думкою Антонова щодо цього?

Митрополит Іларіон: Я не політолог. По-перше, хотів би сказати, що Руська Православна Церква дуже стурбована тим, що відбувалося у новорічні дні у Казахстані. Святіший Патріарх Кирил виступив зі спеціальним зверненням, у якому закликав до миру в цій країні, було піднесено особливу молитву про мир у Казахстані; до населення зверталися глава Казахстанського митрополичого округу митрополит Олександр і верховний муфтій Казахстану. З боку Церкви традиційних релігійних конфесій робилося все для того, щоб умиротворити ситуацію, примирити людей. Це перше, що я хотів би сказати.

Друге: я думаю, ще треба розібратися, які були причини того, що сталося в Казахстані, тому що начебто життя текло мирно і спокійно, і раптом почалися такі масові заворушення. Як правило, у наш час такі масові заворушення не починаються без підбурювання зі сторони, у тому числі з-за кордону. Цілком імовірно, як сказав посол Анатолій Антонов, що це взаємопов'язано: події, що відбуваються на Близькому Сході, та зростання тероризму, яке спостерігається у різних країнах, зокрема й в Афганістані. Усе це не може не позначатися ситуації у суміжних державах. Можливо, саме такою і була причина, але мені здається, що влада Казахстану має зробити дуже серйозний розгляд, за підсумками якого можна буде розставити крапки над i і зрозуміти, що ж сталося і якою була причина.

К. Грачова: До Казахстану було відправлено миротворчий контингент у рамках договору ОДКБ. Йдеться про російських військових. Наше МЗС отримало тисячі звернень від росіян з проханням про евакуацію з Казахстану, і кілька літаків із росіянами вилетіли звідти. Якщо говорити про наше населення лише в Алма-Аті, то там проживає 25 відсотків росіян та 60 відсотків казахів. Звучала думка, що Росія, враховуючи наші стратегічні відносини з Казахстаном, могла б і поза рамками ОДКБ допомогти Казахстану. Що ви про це думаєте? Чи не звинуватили б у цьому випадку Росію у втручанні у справи іншої держави, як це було з Південною Осетією у 2008 році та з Кримом у 2014-му?

Митрополит Іларіон: Це знову ж таки питання, на які краще нехай дадуть відповіді політологи. Я, зі свого боку, думаю, що допомога була надана в тому форматі, в якому була запитана. Цілком природно, що ініціатором звернення до країн ОДКБ був президент Казахстану, і допомога була оперативно надана саме в форматі, в якому президент Казахстану її запросив. Ми бачимо, що ця допомога була дуже ефективною, миротворці прибули до Казахстану і майже відразу ж заворушення припинилися, тобто всі гарячі точки вдалося дуже оперативно та ефективно взяти під контроль. Ми отримували багато повідомлень від наших віруючих із Казахстану, священнослужителів Казахстанського митрополичого округу. Справді, була дуже напружена ситуація. По суті, бойові дії розгорталися біля храмів, але ми із задоволенням і вдячністю Богу відзначаємо, що з тих, що брали участь в богослужінях, ніхто – ні священнослужителі, ні парафіяни – не постраждав. Адже заворушення співпали зі святом Різдва Христового, коли у всіх храмах Казахстану відбувалися різдвяні богослужіння.

Якщо оцінювати значення Православної Церкви для Казахстану, то попередній президент Казахстану Назарбаєв говорив про те, що його країна має два крила: іслам і Православ'я. Православ'я сприймається у Казахстані як традиційна конфесія, яку сповідують кілька мільйонів людей. Це здебільшого російськомовне населення, але не тільки: Православна Церква відкрита для людей будь-якого віросповідання, при цьому між Православною Церквою та ісламською громадою Казахстану існують міцні та багаторічні відносини взаємодії та співпраці. Коли почалися заворушення, то однодумність традиційних конфесій було явлено у спільних зверненнях митрополита та муфтія до народу Казахстану.

К. Грачова: Будемо сподіватись, що наші миротворці остаточно покинуть країну у зв'язку з тим, що гостра фаза там мине. Події в Казахстані затьмарили, звичайно, очікувані переговори в Женеві, від яких ми чекали якогось певного результату, – це переговори щодо безпеки Росії та Сполучених Штатів Америки. Нагадаю три пункти, на яких наполягала Росія перед цими переговорами – це нерозширення НАТО (тут Москва отримала від Вашингтона відмову); повернення НАТО у межі 1997 року (теж відмова) та нерозміщення ударних систем США поблизу російських кордонів, у тому числі в Україні та поблизу узбережжя на кораблях (обговорено).

Ще до початку зустрічі заступник голови МЗС Сергій Рябков говорив, що він не має оптимізму щодо цих переговорів. А навіщо тоді взагалі потрібні переговори, якщо навіть до їхнього початку ця зустріч не викликає оптимізму? Як ви на це дивитеся?

Митрополит Іларіон: Оптимізм - це почуття, яке виникає за підсумками переговорів, якщо вони пройшли успішно. Сторони торкнулися трьох пунктів, за двома з них згоди досягти не вдалося, але за одним пунктом переговори триватимуть. На мій погляд, це вже добре, бо в ситуації конфронтації, що склалася між двома великими державами, будь-які поступки, зрушення вже свідчать про готовність сторін рухатися назустріч одна одній. Тим більше, що йдеться про дуже важливий для Росії аспект міжнародних відносин – про те, де розміщуватимуться озброєння.

Цілком природно, що Росія наполягає на певних гарантіях безпеки, щоб ці озброєння не розміщувалися прямо біля її кордонів і не були спрямовані на російські міста. Якщо з цього пункту вдасться досягти порозуміння на наступних етапах переговорів, це вже саме собою дасть привід оптимізму.

Поки що, звичайно, рано говорити про результати, тому що як таких результатів немає, але розпочато важливий процес, який триватиме і будемо сподіватись, що він приведе до успіху.

К. Грачова: Владико, перейдемо до інших тем, радісніших, скажімо так. Настоятель Покровського храму в місті Долгопрудний, викладач Свято-Тихоновського університету (ПСТГУ) священик Миколай Лузанов 27 грудня врятував людину, яка впала на залізничну колію на станції «Шереметьєвська» в Москві. Зазвичай МВС або МНС відзначають грамотами або подяками подвиг світських людей, які врятували будь-кого з палаючого будинку або запобігли іншій трагедії. А як Руська Православна Церква відзначає священнослужителів, які відзначилися таким чином? Або у розумінні Церкви такі випадки – це частина щоденної роботи священнослужителів та їхньої турботи про паству?

Митрополит Іларіон: Турбота про людей є частиною щоденної роботи священнослужителя. Найчастіше ця турбота є нічим іншим, як подвигом. Подивіться на наших священнослужителів, які ходять до «червоних зон», щоб сповідувати і причащати хворих, які вмирають від коронавірусу, які ризикують своїм здоров'ям і життям, щоб допомогти людям. В даному випадку священик вчинив так, як належить робити християнину і священнослужителю. Я читав про цей випадок: рішення треба було приймати буквально блискавично, тому що в нього було лише кілька секунд для того, щоб урятувати цю людину. Тобто не було часу на роздуми, на те, щоби зважувати всі за і проти.

У цього священика четверо дітей. Він кинувся на допомогу людині, яка впала на колію, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння і сама собі допомогти не могла. Він цього чоловіка врятував і буквально відразу ж після цього, тієї ж миті, повз промчав поїзд. Ми пам'ятаємо випадок, який стався кілька років тому, коли служитель одного з храмів також кинувся на колію рятувати людину. Він врятував людину, а сам загинув під потягом (у січні 2018 р. вівтарник московського храму Всемилостивого Спасу в Мітіно Георгій Вєліканов, у минулому – прес-секретар православної служби допомоги «Милосердя», загинув, рятуючи бездомного, що впав на рейки перед поїздом. Трагедія сталася на залізничній станції «Красногорська» (прим. ред.). В даному випадку, дякувати Богу, трагедії не сталося. Але те, що священик здійснив подвиг, робить честь не тільки йому особисто, а й показує, яким є і яким має бути служіння священика.

К. Грачова: 19 січня велике свято у всіх православних – свято Водохреща, і багато православних кажуть, що цього дня, занурюючись у освячені води, вони заряджаються здоров'ям на весь майбутній рік. Багато хто, до речі, вважає, що їм це допомагає, зокрема, як профілактика від коронавірусу. Тим не менш, пандемія все ще з нами, і в багатьох регіонах цього року буде обмежено або взагалі заборонено занурення в купелі. Минулого року, я пам'ятаю, Ви мені казали, що не занурюватиметеся саме через пандемію коронавірусу. Який у Вас настрій цього року?

Митрополит Іларіон: Чесно кажучи, я ще не вирішив. Коли мене запитують, чи треба і варто занурюватися, я закликаю до максимальної обережності, тому що, по-перше, будь-які масові скупчення людей зараз небажані. Якщо можна уникнути масового скупчення людей, краще його уникнути. Вірус від нас нікуди не подівся. У інституті ім. Н. Ф. Гамалеї попереджають, що вірус повернеться з новою силою, буде спалах штаму «омікрон», цифри хворих поповзуть вгору в лютому. Думаю, що до цього треба підготуватись.

Я отримую інформацію від наших священнослужителів та мирян, які живуть на Заході – в Англії, Франції та інших країнах: скрізь величезна кількість хворих, сотні тисяч людей заражаються щодня. Очевидці кажуть, по-перше, що заражається уся сім'я: хворіють і дорослі, і діти. По-друге, для тих, хто прищепився, захворювання, пов'язане саме з цим новим штамом «омікрон», проходить легко, як сезонна застуда. У когось підвищується температура, у когось болить горло, але за кілька днів все минає. Про тих, хто не прищепився, у мене немає даних. Я думаю, що краще б нам цей час до обіцяного спалаху коронавірусу присвятити тому, щоб підвищити свій імунітет, зробити щеплення тим, хто його ще не зробив, і підготуватися до цієї нової хвилі, яка, мабуть, нас чекає, як кажуть спеціалісти.

К. Грачова: Якщо Ви занурюєтеся, то зазвичай пірнаєте у відкриту купіль чи закриту?

Митрополит Іларіон: Я пірнаю у відкриту купіль.

К. Грачова: У ополонку?

Митрополит Іларіон: Я пірнаю в ополонку. Два роки поспіль я занурювався в ополонку регулярно, не тільки на Водохреща, а приблизно щотижня, але зараз у мене немає такої можливості.

К. Грачова: Дуже дякую, владико, що відповіли на наші запитання. З прийдешнім святом Хрещення Господнього!

Митрополит Іларіон: Дякую, Катерино. Вас також з наступаючим святом!

У другій частині передачі митрополит Іларіон відповів на запитання телеглядачів, які надійшли на сайт програми «Церква і світ».

Питання: Скоро ми святкуватимемо Хрещення Господнє, і за народною традицією відбудуться масові пірнання в ополонці. Владика, багато разів чув, у тому числі і з екранів телевізора, що занурення в купіль у цей день дорівнює відпущенню гріхів. Наскільки вірним є таке твердження?

Митрополит Іларіон: Таке твердження є невірним, навіть якщо Ви чули його з екранів телевізорів. Жодного відпущення гріхів через занурення в хрещенську купіль не відбувається. Відпущення гріхів відбувається в таїнстві сповіді, коли ви приходите до церкви, каєтесь у гріхах, щиро сповідуєте свої гріхи, і священик читає молитву розрішення – тоді відбувається відпущення гріхів, але не в хрещенській купелі.

Питання: Нещодавно священик не допустив мене до причастя, бо я не сповідалася. Я не маю можливості часто відвідувати храм, тому що багато працюю, і в цьому конкретному випадку просто не встигла заздалегідь сповідатися. Коли в нашому селі будувався храм, наша сім'я купувала цеглини на його будівництво і тоді це батюшка сприйняв з радістю, а тут так… В інтернеті я не знайшла прямої заборони на причастя без сповіді, а тому хочу уточнити у Вас, наскільки вірне таке обмеження?

Митрополит Іларіон: У Руській Православній Церкві склалася стала практика, яка існує протягом багатьох століть: перед причастям люди приходять на сповідь. Тут можуть бути різні винятки. Наприклад, якщо ви регулярно причащаєтеся, скажімо, щонеділі, священик може вам порекомендувати сповідатися один раз на місяць, тобто не перед кожним причастям, але про це у будь-якому випадку ви повинні домовитися зі священиком. Якщо священик скаже, що ви повинні сповідатися перед кожним причастям, вам слід його послухатися.

Сповідь і причастя – це два різні таїнства. Сповідь – це не «квиток на причастя», але практика, що склалася в Руській Церкві, спрямована насамперед на те, щоб люди свідомо підходили до таїнства причастя, щоб вони до нього готувалися, у тому числі через таїнство сповіді.

Питання: Моє питання стосується зовнішнього вигляду священика. Я знайшов роз'яснення про особливості богослужбового вбрання, але мене цікавить стрижка волосся та бороди. Збережений ще з дитинства в пам'яті образ батюшки з великою, густою бородою та довгим волоссям сьогодні сильно змінився – наші священики стали схожими на католицьких отців, із короткою стрижкою. Владико, чи можете Ви погодитися з моїми спостереженнями, і чи нема тут небезпеки для нашої православної традиції?

Митрополит Іларіон: Я з Вашими спостереженнями погодитись не можу і жодної небезпеки тут не бачу. Духовність полягає не у волоссі і не в бороді. Борода може бути довга, а може коротка. Є люди, у яких взагалі не росте борода або росте така, що краще вже її голити, ніж показувати людям. Будь-які варіанти бувають. Тільки у Старому Завіті був персонаж, у якого сила полягала у волоссі: волосся йому остригли, і сила зникла. У священиків духовність полягає не в бороді і не у волоссі.

Щоб зрозуміти, як має виглядати священик, подивіться на стародавні та сучасні ікони, наприклад, на ікону святителя Миколая. У нього борода довга чи не довга? Волосся зав'язане ззаду або у нього коротко підстрижене волосся? Подивіться на інші ікони, і Ви побачите, що носіння довгого волосся не було початковою традицією священнослужителів. Ні апостол Павло, ні апостол Петро, ​​ні інші апостоли, ні священнослужителі перших століть довге волосся не носили і косицю не зав'язували. Про це свідчать як слова апостола Павла, який говорить: «Чи не сама природа вчить вас, що якщо чоловік ростить волосся, то це безчестя для нього» (1 Кор. 11.14), так і вся давня іконографія. Подивіться і самі переконаєтеся в цьому.

Питання: Мій прадід був католиком. У Православній Церкві поминати католиків можна лише на домашній молитві чи є такі богослужіння, де поминають іновірців та нехрещених?

Митрополит Іларіон: Питання Андрія сформульоване таким чином, що мені хочеться все-таки внести деяку поправку. Католики – це не іновірці та не нехрещені. Католики – це християни, які тільки належать до іншої традиції, до іншої Церкви. Щодо іновірців чи нехрещених, то вони до християнства жодного стосунку не мають. У Церкві існує стійка практика: ми молимося у храмі лише за православних людей, яких згадуємо про проскомідії, молебні. За католиків, протестантів і особливо за іновірців та людей невіруючих ми молимося вдома. Ніхто не забороняє людині молитися за своїх близьких, у тому числі померлих і тих, які належали до іншої християнської конфесії або іншої релігії, але в церкві це робити не прийнято.

Питання: Поясніть, будь ласка, чому Господь Ісус Христос, знаючи, що Іуда Його зрадить, обрав його до дванадцяти апостолів?

Митрополит Іларіон: Те, що Бог наперед щось знає, не означає, що Він це визначає. Зрадити чи не зрадити Спасителя – це була справа вибору самого Юди. Чому ми часто чинимо якісь гріхи, а Бог нас не зупиняє? Тому що Він дає нам свободу. Він дає нам свободу вибору і, як кажуть святі отці, Бог все знає заздалегідь, але не все визначає. Тому кожна людина має моральний вибір. Здійснити той чи інший гріх чи ні, зрадити чи ні, вирішує сама людина, і за свій вибір він потім несе повну відповідальність.

Хотів би завершити цю передачу словами апостола Павла з Першого послання до Тимофія: «Великий же зиск то благочестя із задоволенням. Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести» (1 Тим. 6.6-7).

Я бажаю вам всього доброго. Бережіть себе, бережіть своїх близьких і нехай береже вас усіх Господь.

Поділитися:
Патріарх Кирил: Наша паства – і в Росії, і в Україні, і ми палко молимося про відновлення миру

18.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Пасхальне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА архіпастирям, пастирям, дияконам, чернецтву й усім вірним чадам Руської Православної Церкви

23.04.2022

Священний Синод вважає важливим доведення позиції Руської Церкви щодо кризи в Україні до глав інославних Церков та міжхристиянських спільнот

25.03.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

Святіший Патріарх Кирил закликав віруючих молитися за мир та єдність Церкви

27.02.2022

Звернення Святішого Патріарха Кирила до архіпастирів, пастирів, чернецтва та всіх вірних чад Руської Православної Церкви

24.02.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Патріарху-Католикосові Ефіопії з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Святіший Патріарх Кирил: Ми виступатимемо на захист Єрусалимського Патріархату

07.01.2022

Різдвяне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА

06.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Папі Римському Франциску з 85-річчям від дня народження

17.12.2021

Відеозвернення Святішого Патріарха Кирила до жителів Казахстану

16.12.2021

У день пам'яті благовірного князя Олександра Невського Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію у Храмі Христа Спасителя в Москві

06.12.2021

Голова ВЗЦЗ прокоментував повідомлення ЗМІ щодо можливості зустрічі Святішого Патріарха Кирила з Папою Римським Франциском

06.12.2021

Митрополит Волоколамський Іларіон зустрівся з Архієпископом Кіпрським Хризостомом

12.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Митрополит Іларіон розповів, коли може бути визначена дата Архієрейського Собору

24.04.2022

Митрополит Іларіон: відповідь Церкви на конфлікти та протистояння – молитва за мир

24.04.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

На засіданні наукового лекторію «Крапивенський 4» обговорили роль Руської Православної Церкви на міжнародній арені

09.03.2022

При Руському Подвір'ї в Дамаску відкрито Центр дитячої реабілітації та протезування

07.03.2022

Інтерв'ю митрополита Волоколамського Іларіона виданню Orthodoxie.com

26.02.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон удостоєний високої державної нагороди Сербії

15.02.2022

Митрополит Іларіон: підготовка Всеправославного Собору має враховувати реальні потреби та інтереси Церков

14.02.2022

Православний молебень звершено у Тернового Вінця Спасителя у Парижі

13.02.2022

Митрополит Іларіон: війна – це не метод вирішення політичних проблем, що накопичилися

31.01.2022

Митрополит Іларіон: для визнання справжності «єкатеринбурзьких останків» потрібне соборне рішення Церкви

24.01.2022

Митрополит Іларіон привітав Патріарха-Католикоса Ефіопії Абуну Матфія з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Блаженніший Митрополит усієї Америки та Канади Тихон привітав митрополита Волоколамського Іларіона з 20-річчям архієрейської хіротонії

22.01.2022

Митрополит Іларіон: Ми віримо, що ангели присутні у нашому повсякденному житті

21.11.2021

Митрополит Іларіон: Господь заповідав нам любити кожну людину

31.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Рубцові

17.10.2021

Митрополит Іларіон: в день Покрови Пресвятої Богородиці ми прославляємо небесне заступництво Матері Божої

14.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в престольне свято московського храму свв. мучеників Михайла і Федора на Чернігівському подвір'ї

03.10.2021

Митрополит Іларіон очолив престольне свято академічного храму Загальноцерковної аспірантури

11.09.2021

Митрополит Іларіон: Святість - це постійне прагнення наслідувати Господу Ісусу Христу

27.06.2021

Митрополит Іларіон: За будь-яких обставин життя зберігаймо вірність Господу Ісусу Христу

19.03.2021

Митрополит Іларіон: Господь завжди дає нам можливість проявити свої здібності

24.01.2021

Митрополит Іларіон: Господь наповнив води Йордану Своєю Божественною присутністю, щоби в них омивалися гріхи людські

19.01.2021

Зворотній зв'язок

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення

Надіслати звернення
Рус Укр Eng Deu Ελλ Fra Ita Бълг ქარ Срп Rom عرب