Головна сторінка Новини
Митрополит Іларіон: дві найбільші християнські Церкви п…

Митрополит Іларіон: дві найбільші християнські Церкви повинні взаємодіяти – це веління часу

25 грудня 2021 року у передачі «Церква і світ», що виходить на каналі «Росія 24» по суботах та неділях, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон відповів на питання ведучої Катерини Грачової та телеглядачів.

К. Грачова: Доброго дня! Це остання у 2021 році програма «Церква і світ», де ми підбиваємо підсумки минулого року з головою Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополитом Волоколамським Іларіоном. Вітаю Вас, владико!

Митрополит Іларіон: Вітаю Вас, Катерино! Доброго дня, дорогі брати і сестри!

К. Грачова: Владико, днями Ви були у Ватикані, де зустрічалися з Папою Римським Франциском, фактично щойно повернулися. Раніше Папа Римський Франциск не виключав, що взагалі він може приїхати до Москви, навіть назвав Патріарха Кирила в інтерв'ю журналістам своїм братом. «Щоб вести діалог із братом, не потрібні протоколи. Брат – це брат», – сказав він. А Патріарх Кирил так само ставиться до Папи Римського Франциска як до брата?

Митрополит Іларіон: Патріарх Кирил зустрічався з Папою Франциском у 2016 році. Я був присутній на цій зустрічі, вона тривала понад дві години. Я думаю, що це справді було братнє спілкування. Там не було жодної мови про зближення, про об'єднання, як багато хто зараз підозрює, що ведуться таємні переговори. Жодних таємних переговорів не ведеться, жодне об'єднання не планується, але те, що дві найбільші християнські Церкви повинні взаємодіяти, зараз є очевидним.

Головною темою зустрічі Папи Франциска та Патріарха Кирила у Гавані було становище християн на Близькому Сході. Це становище залишається, на жаль, дуже складним. У низці країн Близького Сходу християнство не тільки пішло на спад, а фактично припинило своє існування. Це трагічна ситуація для мільйонів християн. Спільні зусилля двох найбільших християнських Церков для того, щоб полегшити їхню ситуацію, – це веління часу.

К. Грачова: Чи варто чекати наступної зустрічі між Папою Франциском та Патріархом Кирилом?

Митрополит Іларіон: Ми про це говорили, підготовка до такої зустрічі ведеться. Коли будуть узгоджені всі деталі щодо часу та місця зустрічі, ми про це оголосимо. Поки що про це оголошувати рано.

К. Грачова: Ми буквально нещодавно підбивали підсумки непростого 2020 року – пандемія, людські втрати, велике навантаження на нашу медичну систему. Мені здається, що 2021 рік був не дуже багатим на події для Руської Православної Церкви? Чи я помиляюся? Які у Вас почуття?

Митрополит Іларіон: Він не був багатий на масові заходи, оскільки їх було скасовано за вказівкою санітарної влади. Але ми змогли згадати святого Олександра Невського, 800-річчя від дня народження якого відзначала Руська Православна Церква протягом усього року. Ми провели урочистості у вересні у Санкт-Петербурзі. У грудні Святіший Патріарх Кирил завершив рік пам'яті Олександра Невського урочистим богослужінням у Храмі Христа Спасителя.

Крім того, ми молитовно та кілейно відзначили 75-річчя Святішого Патріарха Кирила. Основні урочистості з цієї нагоди перенесені на 2022 рік і відбудуться у травні, якщо дозволить епідемічна ситуація.

Для Церкви рік був непростий у тому сенсі, що дуже багато людей, особливо представники похилого покоління (а це, прямо говоритимемо, наш основний контингент), були позбавлені можливості брати участь у богослужінні. Ми багато чого намагалися для них робити: священики приїжджали додому до людей похилого віку, сповідували і причащали їх. Крім того, ми намагалися активно розвивати трансляції богослужінь в інтернеті, через телеканал «Спас» та інші засоби масової інформації для того, щоб люди не відривалися від Церкви, навіть незважаючи на те, що не можуть прийти до храму фізично. Крім того, ми освоїли технології дистанційного спілкування на рівні найвищого церковного керівництва: цього року вперше в нашій історії провели засідання Священного Синоду через засоби віддаленого зв'язку. Багато нарад, які необхідно було проводити, проходили за допомогою дистанційного зв'язку. Я думаю, що цей спосіб спілкування буде потрібний і надалі.

К. Грачова: У нашій країні під завісу року ми згадуємо важливі події. 25 грудня виповнилося рівно 30 років із розпаду Радянського Союзу. Зрозуміло, що це сталося не один день, передумови були раніше, але саме 25 грудня на будівлі Сенатського палацу Московського Кремля спустили прапор Радянського Союзу. Чинний президент Росії Володимир Путін про ці події говорив в інтерв'ю: «Я часто чув критику на свою адресу з приводу того, що я жалкую про розвал Радянського Союзу. По-перше, і найголовніше – те, що після розвалу Радянського Союзу 25 мільйонів російських людей за одну ніч опинилися за кордоном, це реально одна з найбільших катастроф XX століття». Ви, владико, вважаєте розпад Радянського Союзу однією з найбільших катастроф ХХ століття?

Митрополит Іларіон: Святіший Патріарх Кирил теж говорив про те, що розпад Радянського Союзу був катастрофою. Дійсно, для мільйонів людей він став катастрофою, насамперед, для російських людей, які опинилися за межами своєї Батьківщини. Ми бачимо що вже тридцять років триває поступовий і масовий вихід російських людей з суміжних країн, які колись входили до складу єдиної держави. Це велика трагедія для людей, сімей.

Якщо говорити про розпад Радянського Союзу, то в мене, як і у багатьох віруючих людей, спогади про Радянський Союз пов'язані в тому числі і з тим, що за радянських часів державною владою насаджувався атеїзм. Вважаю, що це було не просто помилкою радянської влади, а злочином перед російським народом. На мою думку, справжньою трагедією, яка визначила всі інші трагедії XX століття для нашої держави, був розпад Російської імперії. Російська імперія була тією державою, де багато народів жили у мирі та злагоді. Росія була на піку свого економічного розвитку, була однією з країн світу, що швидко розвивалися. Все це було перекреслено, коли до влади прийшли більшовики. Що за цим було, ми добре знаємо: революція, червоний терор, великий терор, масові репресії, розкуркулення, розказачення, гоніння на Церкву та багато інших лих, які спіткали наш народ.

К. Грачова: Усі зараз зайняті тим, що роблять прогнози на 2022 рік. Цікавий «прогноз шокуючих пророцтв» зробив датський Saxo Bank. На думку банку, їх десятеро. Серед головних побоювань на 2022 рік, чого бояться данці: можливість нового витка холодної війни, космічної гонки (гіперзвук і космос тут у центрі уваги); молодь може залишити платформу Facebook на знак протесту проти розповсюдження персональних даних. Також Saxo Bank не виключає конституційну кризу після проміжних виборів у США, і ключовий прорив у біомедичній галузі, який у перспективі продовжить репродуктивний вік людства та загальну тривалість життя до 25 років. Владико, який би Ви дали прогноз на наступний рік? Що могло б, на Вашу думку, бути «шокуючими передбаченнями»?

Митрополит Іларіон: Мені здається, що найнебезпечніше, чого можна було б очікувати і чого треба всіма силами уникнути – це черговий виток гонки озброєння, протистояння та ескалації конфлікту між ядерними наддержавами. Якщо цього вдасться уникнути, якщо вдасться зберегти стабільність у всьому світі та стабільний розвиток людства, то це буде чудовий підсумок наступного 2022 року.

Якщо говорити про те, як реагуватиме молодь на дії різних платформ, то, наскільки я можу судити, спостерігаючи за тим, що відбувається в медіасфері, молодь якийсь час захоплюється однією платформою, потім переходить на іншу платформу. Мені здається, що пік інтересу до Facebook справді вже в минулому. Якщо не буде масового виходу молоді з Facebook, то, напевно, все-таки поступово зменшуватиметься кількість людей, які користуються цією соціальною мережею. Вони переходитимуть на якісь інші платформи.

Якщо говорити про тривалість життя, то ми вітаємо досягнення медицини, спрямовані на те, щоб тривалість життя людей збільшилася, а з іншого боку як Церква завжди нагадуємо, що головне – це не кількість прожитих років, а якість життя. Тому дбати про те, щоб люди були здоровими, добре почувалися, жили повноцінним життям, – це спільне завдання і держави, і Церкви.

Що стосується медичних технологій, то треба розуміти, що якщо штучними способами життя людей буде продовжено відразу, припустимо, на 25 або 30 років, як передбачає цей банк, то це може призвести до дуже серйозної економічної кризи. Тому, швидше за все, навіть якщо якісь чудотворні методи продовження життя на такий тривалий термін будуть знайдені, вони поступово вводитимуться в дію.

К. Грачова: Владико, зараз на нас чекають досить тривалі свята. Традиційно тим часом зростає інтерес до перегляду фільмів та серіалів на онлайн-платформах. Є пов'язана з цим новина: МВС перевірить Netflix на дотримання закону про гей-пропаганду. Раніше омбудсмен Ольга Баранець поскаржилася на те, що зараз виходить дуже багато контенту із пропагандою ЛГБТ та позначкою 16+, хоча маркуватися такі серіали мають інакше. Ви маєте підписку на Netflix? Які фільми та серіали Ви дивилися на Netflix?

Митрополит Іларіон: У мене є підписка на Netflix. Коли виникає вільний час, я користуюся цим сервісом, щоб дивитися фільми та серіали. З того, що мені запам'яталося, я назвав би фільм «Два Папи»: він зроблений з великою повагою до Католицької Церкви і гарно знятий, я подивився його із задоволенням. Крім того, я дивився деякі серії серіалу "Корона", присвяченого британській королівській сім'ї. Він також дуже якісно знятий. Мені це було цікаво, тому що частину діючих персонажів я знаю особисто, починаючи від королеви Єлизавети, принців Філіпа та Чарльза, принцеси Маргарити та цілого ряду інших людей. Тож подивився цей серіал із цікавістю.

Що ж до ЛГБТ-контенту на Netflix, то справді він там існує, причому в серіалах, які призначені для молоді. Наприклад, є серіал «Еліта», де розповідається про життя якоїсь елітної школи в Іспанії, і там такого контенту дуже багато.

К. Грачова: Я бачу, владико, що Ви дивитеся усі новинки, які виходять. Давно хотіла запитати, чи не було у Вас бажання виступити співавтором серіалу про Руську Православну Церкву?

Митрополит Іларіон: Було б цікаво створити серіал про життя Руської Православної Церкви, бо життя Церкви для багатьох залишається закритою або навіть табуйованою темою. Багато хто не знає, чим живуть священики, чим вони займаються. Я, звичайно, вважав би за краще, щоб серіал про життя Руської Православної Церкви стосувався не Патріарха, членів Священного Синоду або взагалі того, що називається офіційною Церквою, а щоб у ньому було показано реальне життя священика – про це дуже мало пишуть і кажуть, мало знають .

К. Грачова: Дуже дякую, що відповіли на наші запитання.

Митрополит Іларіон: Спасибі, Катерино.

У другій частині передачі митрополит Іларіон відповів на запитання телеглядачів, які надійшли на сайт програми «Церква і світ».

Питання: Чому в Російській Федерації немає релігійної політичної партії, яка представляла б інтереси нашої Церкви та всіх православних віруючих?

Митрополит Іларіон: З тієї причини, що Церква не благословить створення окремої партії, яка представлятиме її інтереси. Церква відкрита людям різних політичних орієнтацій. Коли ми під егідою Патріарха та під його головуванням щорічно проводимо Всесвітній Російський Народний Собор, то там виступають керівники та представники політичних партій, які присутні у Державній Думі, включаючи, до речі, і комуністичну партію. Ми вважаємо, що інтереси Церкви – це інтереси народу, тому не думаємо, що якась одна політична партія має представляти наші інтереси. Якщо таке станеться, то тим самим фактично виключимо з Церкви представників інших політичних партій, а ми цього робити не хочемо.

Церква є відкритою для кожного. Її інтереси, як і інтереси народу, можуть представляти будь-які політичні партії.

Запитання: Євангеліст Іван каже: «Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, і прийдуть Римляни і оволодіють і місцем нашим і народом» (Ів. 11.48). Як це розуміти в історичному контексті? Адже Юдея і так була під владою Римської імперії.

Митрополит Іларіон: Одна справа – бути під владою, а інша – бути під окупацією. Римляни зрештою прийшли у 70-му році після Різдва Христового. Вони зруйнували Єрусалим, захопили всю Юдею. Багато юдеїв були змушені покинути свою країну. Саме цього боялися первосвященики, які промовили процитовану Вами фразу.

Запитання: У мене не питання, а скоріше бажання поділитися з Вами своїми спостереженнями. Я іноді заходжу до церкви, щоб поставити свічку за упокій, зробити пожертву. При цьому чую проповіді якоюсь мовою з масою анахронізмів, це точно не сучасна російська мова. Обстановка у храмі похмура. Немає почуття, що ти зіткнувся з чимось світлим, що дає надію та впевненість. Вибачте, але це лише моя думка. Можливо, практикуючим віруючим подобається, що Руська Церква живе у XVIII столітті.

Митрополит Іларіон: Звичайно, Церква живе не у XVIII столітті, а у ХХІ столітті. Церква живе тим самим життям, яким живе весь навколишній світ. Члени Церкви – це не послідовники застарілих навчань, а люди, які живуть у світі, працюють поряд з вами на тих же роботах і є сучасними людьми. Проповідь у Церкві вимовляється сучасною мовою, але богослужіння справді здійснюється застарілою мовою – церковнослов'янською, яка далеко не всім зрозуміла, а особливо людям, які як і Ви заходять до церкви лише щоб поставити свічку.

Якби Ви ходили до церкви постійно, вивчали літературу, присвячену православному богослужінню, то Ви б побачили, що богослужіння сповнене глибокого сенсу, а найважливіше – побачили б красу православного богослужіння. Зараз вона, зважаючи на все, для Вас зовсім не розкривається. Якщо запросити людину, яка з самого дитинства слухала лише поп-музику чи реп, на концерт класичної музики, на Симфонію №5 Бетховена чи Симфонію №4 Брамса, то, напевно, така людина буде нудьгувати і думати, що все це було цікаво тільки у ХІХ столітті. Насправді, дуже багато залежить від Вашого духовного та естетичного виховання та самовиховання. Якщо Ви захочете відкрити для себе красу православного богослужіння, то зараз є всі можливості.

Питання: Деякі мої знайомі для того, щоб дізнатися відповідь на конкретне житейське питання, вдаються до такої практики: спонтанно відкривають Євангеліє на будь-якій сторінці і на прочитаному роблять свої висновки щодо подальших дій. Чи правильно це? Чи припустимо?

Митрополит Іларіон: Людина, яка жила в XIX столітті у Вашому місті Санкт-Петербурзі, Федір Михайлович Достоєвський, мала таку саму звичку. Він відкривав Євангеліє у випадковому місці, прочитував і потім робив свої висновки. Але це не було магічною практикою, він не намагався знайти відповіді на всі життєві питання саме у такий спосіб. Він просто відкривав Євангеліє і дивився, чи не побачить там щось, що дасть йому якусь підказку. У багатьох випадках Господь підказував йому через конкретний прочитаний текст те, що треба було дізнатися.

Тож у цій практиці нічого поганого чи порочного немає. Щоразу, коли ми стикаємося з Євангелієм, відкриваємо цю священну книгу, ми можемо щось дізнатися. Просто не треба ставитися до Євангелія як до талісмана і намагатися щоразу, коли Ви відкриваєте ту чи іншу сторінку, робити з цього висновки щодо конкретних ситуацій. Набагато правильніше читати Євангеліє щоденно, регулярно. Прочитувати, наприклад, по главі або по одному зачалу щодня, налаштовуючи себе таким чином на наступний день. Господь завжди буде через Євангеліє підказувати те, що Вам необхідно знати про себе, про Ваших близьких, про Бога і про обставини, з якими Ви зіткнетеся.

Якщо Ваш розум і серце будуть наповнені Євангелієм (а саме так було у Достоєвського: він читав Євангеліє постійно, ніколи з ним не розлучався, воно завжди лежало у нього на столі і він не тільки іноді відкривав його у випадковому місці, але й постійно регулярно його читав), то в цьому випадку Ви будете від Бога через Євангеліє постійно отримувати різні підказки, які дуже допоможуть у повсякденному житті.

Хотів би завершити цю передачу словами, якими Господь Ісус Христос, згідно з Євангелієм від Марка, почав Свою проповідь: «Прийшов час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мк. 1.14).

Я бажаю вам всього доброго. Бережіть себе, бережіть своїх близьких і нехай наступний 2022 буде для всіх нас добрим, щасливим і благодатним. Бережи вас усіх Господь.

Поділитися:
Патріарх Кирил: Наша паства – і в Росії, і в Україні, і ми палко молимося про відновлення миру

18.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Пасхальне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА архіпастирям, пастирям, дияконам, чернецтву й усім вірним чадам Руської Православної Церкви

23.04.2022

Священний Синод вважає важливим доведення позиції Руської Церкви щодо кризи в Україні до глав інославних Церков та міжхристиянських спільнот

25.03.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

Святіший Патріарх Кирил закликав віруючих молитися за мир та єдність Церкви

27.02.2022

Звернення Святішого Патріарха Кирила до архіпастирів, пастирів, чернецтва та всіх вірних чад Руської Православної Церкви

24.02.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Патріарху-Католикосові Ефіопії з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Святіший Патріарх Кирил: Ми виступатимемо на захист Єрусалимського Патріархату

07.01.2022

Різдвяне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА

06.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Папі Римському Франциску з 85-річчям від дня народження

17.12.2021

Відеозвернення Святішого Патріарха Кирила до жителів Казахстану

16.12.2021

У день пам'яті благовірного князя Олександра Невського Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію у Храмі Христа Спасителя в Москві

06.12.2021

Голова ВЗЦЗ прокоментував повідомлення ЗМІ щодо можливості зустрічі Святішого Патріарха Кирила з Папою Римським Франциском

06.12.2021

Митрополит Волоколамський Іларіон зустрівся з Архієпископом Кіпрським Хризостомом

12.05.2022

Відбулася бесіда Святішого Патріарха Кирила з Предстоятелем Сербської Православної Церкви

27.04.2022

Митрополит Іларіон розповів, коли може бути визначена дата Архієрейського Собору

24.04.2022

Митрополит Іларіон: відповідь Церкви на конфлікти та протистояння – молитва за мир

24.04.2022

Святіший Патріарх Кирил очолив засідання Вищої Церковної Ради

18.03.2022

На засіданні наукового лекторію «Крапивенський 4» обговорили роль Руської Православної Церкви на міжнародній арені

09.03.2022

При Руському Подвір'ї в Дамаску відкрито Центр дитячої реабілітації та протезування

07.03.2022

Інтерв'ю митрополита Волоколамського Іларіона виданню Orthodoxie.com

26.02.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон удостоєний високої державної нагороди Сербії

15.02.2022

Митрополит Іларіон: підготовка Всеправославного Собору має враховувати реальні потреби та інтереси Церков

14.02.2022

Православний молебень звершено у Тернового Вінця Спасителя у Парижі

13.02.2022

Митрополит Іларіон: війна – це не метод вирішення політичних проблем, що накопичилися

31.01.2022

Митрополит Іларіон: для визнання справжності «єкатеринбурзьких останків» потрібне соборне рішення Церкви

24.01.2022

Митрополит Іларіон привітав Патріарха-Католикоса Ефіопії Абуну Матфія з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Блаженніший Митрополит усієї Америки та Канади Тихон привітав митрополита Волоколамського Іларіона з 20-річчям архієрейської хіротонії

22.01.2022

Митрополит Іларіон: Ми віримо, що ангели присутні у нашому повсякденному житті

21.11.2021

Митрополит Іларіон: Господь заповідав нам любити кожну людину

31.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Рубцові

17.10.2021

Митрополит Іларіон: в день Покрови Пресвятої Богородиці ми прославляємо небесне заступництво Матері Божої

14.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в престольне свято московського храму свв. мучеників Михайла і Федора на Чернігівському подвір'ї

03.10.2021

Митрополит Іларіон очолив престольне свято академічного храму Загальноцерковної аспірантури

11.09.2021

Митрополит Іларіон: Святість - це постійне прагнення наслідувати Господу Ісусу Христу

27.06.2021

Митрополит Іларіон: За будь-яких обставин життя зберігаймо вірність Господу Ісусу Христу

19.03.2021

Митрополит Іларіон: Господь завжди дає нам можливість проявити свої здібності

24.01.2021

Митрополит Іларіон: Господь наповнив води Йордану Своєю Божественною присутністю, щоби в них омивалися гріхи людські

19.01.2021

Зворотній зв'язок

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення

Надіслати звернення
Рус Укр Eng Deu Ελλ Fra Ita Бълг ქარ Срп Rom عرب