Головна сторінка Новини
Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання…

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання журналу Forbes France

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил дав інтерв'ю журналу Forbes France.

– Ваше Святосте, як відомо, Ви брали найдіяльнішу та безпосередню участь у розробці прийнятого на Ювілейному Архієрейському Соборі 2000 року документа «Основи соціальної концепції Руської Православної Церкви», в якому було сформульовано та систематизовано позицію Церкви щодо широкого кола проблем, що стосуються суспільства і в якому, зокрема, наголошується на важливості благодійності та соціальної роботи у світі, де все більше нерівності. Таким чином, Ви попередили Папу Римського Франциска та його знамените твердження про «Церкву, яка бідна і для бідних». На відміну від вас обох, економічна наука постулює природний егоїзм людини, яка прагне лише максимізації індивідуального задоволення, часто у вигляді гріха. Як альтруїстична доброзичливість може запропонувати третій шлях між гіперматеріалістичним капіталізмом та революційним марксизмом?

– Прагнення самозбагачення як вищої мети життя, як і самовдоволений соціальний егоїзм, суперечать християнському світогляду. І стимулює ці прагнення, на мою думку, не економічна наука, для якої абсолютизація тих чи інших факторів нехарактерна за природою. Швидше цю роль виконують фінансово-економічні еліти, транснаціональні корпорації. Причина заохочення споживчого інстинкту дуже проста: максимізація прибутку, незважаючи на соціальні та особистісні наслідки. Але хіба не моральна деградація знебоженого суспільства, що породжує нестримне прагнення до володіння матеріальними благами, до збагачення будь-якими засобами, включаючи обман, корупцію, кримінал, несправедливий розподіл надприбутків, - і є джерелом кризи, що дуже б'є по мільйонах людей? Ось ціна, яку ми платимо за згоду на зведення «золотого тільця» на п'єдестал суспільного та особистого життя.

Перетворення і капіталізму, і марксизму на кшталт нової квазірелігії однаково неприпустимо. Ми, що пройшли епоху комунізму, добре знаємо, що ідея соціальної справедливості, перетворена на агресивну ідеологію, руйнує все довкола себе. Сотні тисяч беззаконно страчених за віру, створення соціального гетто для ворожих класів – це реальність «комуністичного раю на землі».

Не менш небезпечним є і «капіталістичне євангеліє», що розглядає падіння комунізму як доказ своєї бездоганності та безальтернативності. Вже зараз ми бачимо, що християни західних країн у своєму дотриманні євангельських ідеалів поміркованості в матеріальних благах та жертовному служінні ближнім все менш вписуються в ідеальну картину світу споживання.

Обов'язок Церкви—покликати тих, у чиїх руках важелі економічної влади, усвідомити свою відповідальність перед Богом, Його Творіннями та людьми та засвідчити це через реальну турботу про благополуччя працівників. Кожен має жити гідно, як і личить людині. Очевидно, що створення гармонійного світу неможливе без ясного усвідомлення людьми необхідності організації будь-якої діяльності – включаючи економічну – на міцній моральній основі. Для християн цією основою завжди були Святе Письмо і традиція Церкви, в якій були власні, унікальні моделі побудови економічних відносин та їх зв'язків із соціальним життям – наприклад, досвід православних монастирів. Багато міст Русі розпочиналися саме з монастиря, і це закладало потужний фундамент у самі основи соціального буття, де християнська моральність, милосердя, взаємовиручка та жертовність були закладені як невід'ємні елементи здорових стосунків між людьми.

Церква звертається до людини - до підприємця, банкіра, робітника чи селянина, спираючись не на ту чи іншу політико-економічну платформу, а на Євангеліє. Є тільки один дієвий спосіб подолати сучасний соціальний та економічний глухий кут – керуватися словом Божим скрізь, де людина має вибір або де вона повинна його відстоювати. Але цьому протидіють могутні сили, які готові використати будь-які засоби, щоб не допустити панування Божественних ідей у ​​свідомості наших сучасників, бо просвічена Богом людина стає вільною та самостійною, а не безвільним виконавцем своїх пристрастей, що нав'язуються сучасною «культурою» споживання.

– Християнські лідери не є професійними економістами, але богослови розглядали питання виробництва матеріальних благ. Великий католицький богослов святий Фома Аквінський, наприклад, рішуче засудив лихварство як таке, що суперечить природі і існує тільки тому, що людська жадібність штовхає людину красти час у Бога. Ви неодноразово аналізували економічну еволюцію Росії, наприклад, 8 лютого 2012 року назвали відновлення економіки 2000-х років «дивом Божим за активної участі керівництва країни». Чи скажете Ви, що економічний та соціальний хаос у Росії у 1990-х роках був викликаний надмірною жадібністю російських олігархів (які пограбували російську державу) та західних банкірів (які довели його до банкрутства)?

– Російській державі вдалося багато в чому подолати наслідки економічного та соціального колапсу 1990 років, і я вірю, що це було б неможливо без Божої милості до нашого народу, який пройшов через часи гонінь за віру. Адже руйнація укладу життя, що склався в радянські роки, хоч і не досконалого, але такого що давав простій людині шматок хліба, роботу і дах над головою, проходило паралельно з розбудовою церковного життя, поверненням до духовних традицій. Переконаний, що процеси духовного відродження нашого народу, що назріли у 90-х, і заклали основу позитивних явищ в економіці та соціальному житті у 2000-ті роки. Я далекий від того, щоб ідеалізувати ситуацію тих літ. Матеріальні успіхи для багатьох стали спокусою, приводом міркувати про те, що за певного рівня достатку віра – нібито непотрібна опція. Але таких, дякувати Богу, меншість.

Так, 1990-ті роки були в Росії часом розгулу пристрастей, у тому числі невгамовної жадібності. Збагачення вважалося єдиною цінністю, задля досягнення якої будь-які засоби були добрими. Така ідеологія користолюбства була проявом неблагополуччя суспільства, що змінювалося. Не можна сказати, що є якийсь список олігархів, і все було б по-іншому, якщо вони б не з'явилися на світ. Духовна хвороба, якою є жадібність, вражає всі верстви суспільства. З моральної точки зору той хто вкрав рубль винний у тому ж гріху, що і той, хто вкрав мільярди. Хоча, зрозуміло, соціальні наслідки непорівнянні.

Водночас людські пристрасті не знають державних кордонів. Олігарх, який не замислюється ні про що, крім свого гаманця, однаково огидний, де б він не жив: у Росії, Німеччині чи Франції. Руська Церква несе своє служіння у багатьох країнах світу – як на просторі СНД, так і далеко за його межами, – і наша паства стикається там зі схожими викликами, спричиненими змінами у національних економіках.

Стягнення банківського відсотка, звичайно, не має таких негативних соціальних наслідків, як середньовічне лихварство часів Фоми Аквінського. Але й зараз нам довелося зіткнутися в Росії та інших країнах канонічної території нашої Церкви з діяльністю мікрофінансових організацій, які просто грабують довірливих людей. Церква закликає покласти край цьому беззаконню, захистити людей від свавілля так званих колекторських агенцій.

– Православна Церква має репутацію масивної, монолітної організації, позбавленої гнучкості, наприклад протестантів. Протестанти, особливо американські євангелісти, справді набагато більш заповзятливі, набагато винахідливіші. Нещодавно деякі молоді французькі католики хотіли частково вирішити цю проблему, винайшовши додаток для смартфонів, який дозволяє здійснювати ритуальні пожертвування під час меси через свої смартфони; багато священиків під час ізоляції у Франції почали проводити віртуальні меси, що протестантські телепроповідники робили багато років. Чи заохочуєте Ви ці ініціативи у Православній Церкві, яка, як відомо, є досить консервативною у питаннях Літургії? Що потрібне для створення істинно православного підприємництва? Чи можемо ми примирити традиції та інновації?

– У найважчий час пандемії, коли храми нашої Церкви були закриті, ми проводили трансляції богослужінь, щоб дати людям можливість молитися хоча б біля екранів своїх комп'ютерів та телевізорів. Виник рух «підтримай свій храм», коли парафіяни, не маючи можливості прийти до храму особисто, надсилали свої пожертвування через інтернет. Ця практика набула дуже великого поширення.

Але таке становище було ненормальним і спричиненим тією винятковою ситуацією, в якій ми опинилися. Як тільки з'явилася така нагода, люди повернулися до храмів. Місія Церкви у світі – зберігати і проповідувати Істину, звершувати обряди, встановлені Спасителем.

Для нас «віртуальна церква» – це сурогат, який не може вмістити всієї повноти людського спілкування та богоспілкування, як не може смакова добавка замінити справжній смак продукту. Що ж до інших областей християнського життя і служіння, то там інновації можуть бути цілком доречними. Церква завжди охоче використовувала нові технології в галузі друкарства чи архітектури, і сьогодні використовує електронні технології для проповіді слова Божого, активно розвивається спільнота священиків-блогерів, створюються й мобільні додатки місіонерської спрямованості.

Православне підприємництво в широкому сенсі цього терміну – окреме питання. Як я це з радістю бачу, спільнота православних підприємців розвивається, множиться кількість благодійних, просвітницьких проектів, які фінансуються за покликом душі. Я сам знаю багатьох православних підприємців, які дуже уважно і серйозно ставляться до своєї віри, докладають зусиль до того, щоб зрозуміти, як моральні принципи Православ'я мають відображатись у їхній діловій активності. Тут велику роль відіграє спілкування віруючих людей між собою – і ми створили Союз православних підприємців, який прийняв «Етичний кодекс православного підприємця». Він допомагає віруючим діловим людям правильно вибудувати орієнтири у своїй роботі.

– Як вищий керівник Православної Церкви Ви дотримуєтеся аскетизму та суворої життєвої дисципліни. На зустрічі Групи глобальних лідерів Всесвітнього економічного форуму Ви сказали, що «дисципліна Великого посту починається, коли людина виховує себе, обмежує себе та обмежує свої потреби». І що все, що сьогодні відбувається з кліматом, з людьми, доводить, що ми неправильно розвиваємося. Який аскетизм чи дисципліну Ви б порекомендували російському православному підприємцю, який готовий служити суспільству?

– Християнський аскетизм – це мистецтво поєднання високої внутрішньої напруги, обумовленої прагненням до виконання заповідей Христових, з реаліями сучасного життя. Тому слід почати з глибокого знайомства з церковною традицією: вивченням того, якими шляхами досягалася святість. Безумовно, все починається з внутрішньої дисципліни, коли на місце его за доброю волею приходить бажання жити по-Божому, дотримуватися заповідей. Цей процес ніколи не буває безболісним: «стара людина» всіляко чинить опір, намагається відстояти свої звички та звичаї. Потрібна віра, яка відкриває Богові можливість безпосередньо допомагати людині: вже не сама по собі людина намагається впоратися з темними силами душі, але Бог Своєю енергією, яку ми називаємо благодаттю, бере участь у цій боротьбі.

Аскетизм перш за все спрямований на боротьбу із пристрастями. Проблема пристрасті полягає в тому, що вона поглинає людину і робить її своїм рабом. Ненаситне бажання влади, слави, тих чи інших речей чи грошей – ось руйнівні приклади пристрастей, від яких сьогодні страждає багато хто. У свою чергу, доброчинність має не меншу силу, ніж пристрасність, але тільки спрямована на досягнення блага. Святі отці кажуть, що пристрасть паразитує на людині за рахунок невиконання чеснот.

Відомі й ті, у кого особиста аскеза стає якоюсь самоціллю, виразом гордині. Треба пам'ятати, що аскетичність – це лише засіб, який виховує у людині любов до ближнього. Якщо аскеза є, а любові та бажання допомагати ближньому немає, то самообмеження безглузді. Як писав святий апостол Павло, «якщо я роздам увесь маєток мій і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, немає мені ніякої користі» (1Кор. 13:3).

Сьогодні будь-який активний діяч, у тому числі і підприємець, повинен ясно розуміти: як тільки люди перестають надавати значення моральності у своєму житті, то їх волею заволодіють злі сили, які маніпулюють їх вибором, створюючи лише видимість свободи, приносять їм нещастя та страждання, які ніяк не співвідносяться з кількістю грошей на банківському рахунку.

Будь-яка дорога починається з першого кроку. Нехай цим першим кроком для підприємця стане усвідомлена допомога найближчому храму, дитячому будинку, богадільні, центру допомоги молодим матерям та іншим людям, які перебувають у далекій від норми життєвій ситуації. Доброробство - це паливо, яке підтримує вогонь віри в серці людини, що вміє зменшити до розумного свої звичні потреби, а надлишок, що з'явився, використати для допомоги.

– Якщо до 1970-х років західний капіталізм виробляв продукти для сімейного споживання, такі як сімейні фільми, сімейні квартири, настільні ігри для сімей, то за останні сорок років з'явилися ідеологія споживання та більш індивідуалізовані моделі споживання. Менші квартири, сайти знайомств обслуговують непостійних одинаків, а смартфон, символ останнього десятиліття, є найважливішим особистим предметом. Ця тенденція була ще жорсткішою в посткомуністичній Росії, причому вся еволюція відбулася всього за останні двадцять років. Чи є цей розвиток неминучим? Як примирити капіталізм та сім'ю?

- Капіталізм колись використовував сім'ю як точку зростання, як колективного споживача товарів та послуг. Але в якийсь момент людину, яка не має міцної моральної підстави, вдалося переконати, що персоналізовані товари та послуги, більш заточені під індивідуальне споживання, краще задовольняють її егоїстичні потреби.

Сімейна машина, квартира, фільм – це завжди компроміс. Потрібно потіснитися, щоб дати простір близьким, треба чимось пожертвувати, у чомусь поступитися. Навіщо ці компроміси, якщо моральне почуття, бажання служити ближньому, виховувати дітей придушене чи прищеплене?

Це й використали корпорації. Ринок підтримує шлях найменшого опору, пропонуючи людям негайне задоволення доступною ціною. Звичка отримувати все і негайно підриває здатність виявляти терпіння та витримку, докладати наполегливих зусиль і приносити жертви.

Але для капіталізму є «маленька» проблема: егоїсти не розмножуються. Вони не мають у цьому жодної потреби. Кількість споживачів неухильно знижується, адже навіть за найвищої якості життя людина смертна. Таким чином, капіталізму, який не вміє "виробляти людей", заохочуючи сімейні цінності, доводиться завозити нових споживачів ззовні. Із тих регіонів, де діють інші моделі поведінки. Хоча б знову збирати з них виторг. Ця низхідна спіраль, яка неминуче закінчиться крахом.

Росія до останнього часу йшла цим шляхом, але зараз у суспільстві та владі є розуміння того, що сім'я – це базисна цінність, а не товар чи послуга. У неї треба вкладати ресурси, матеріальні, моральні, її треба захищати та підтримувати. До такого висновку приходить все більше людей і в країнах Заходу, усвідомлюючи, що без традиційної сім'ї неможливе майбутнє людства.

Поділитися:
Вітання Святішого Патріарха Кирила Патріарху-Католикосові Ефіопії з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Святіший Патріарх Кирил: Ми виступатимемо на захист Єрусалимського Патріархату

07.01.2022

Різдвяне послання Патріарха Московського і всієї Русі КИРИЛА

06.01.2022

Вітання Святішого Патріарха Кирила Папі Римському Франциску з 85-річчям від дня народження

17.12.2021

Відеозвернення Святішого Патріарха Кирила до жителів Казахстану

16.12.2021

У день пам'яті благовірного князя Олександра Невського Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію у Храмі Христа Спасителя в Москві

06.12.2021

Голова ВЗЦЗ прокоментував повідомлення ЗМІ щодо можливості зустрічі Святішого Патріарха Кирила з Папою Римським Франциском

06.12.2021

Святіший Патріарх Кирил звершив панахиду у тринадцяту річницю від дня кончини Святішого Патріарха Алексія II

05.12.2021

Святіший Патріарх Кирил провів зустріч із представниками Координаційного комітету з заохочення соціальних та інших ініціатив під егідою Церкви та Ради Фонду підтримки християнської культури і спадщини

30.11.2021

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з послом Румунії в Росії

30.11.2021

Глави та представники Давніх Східних Церков привітали Святішого Патріарха Московського та всієї Русі Кирила з 75-річчям від дня народження

27.11.2021

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з головою Сенату Парламенту Республіки Казахстан М.С. Ашимбаєвим

25.11.2021

З 75-річчям Святішого Патріарха Кирила привітали міжхристиянські організації та міжнародні благодійні фонди

24.11.2021

Патріарх Кирил: Патріарх Варфоломій вважає себе не першим серед рівних, а першим над усіма іншими

20.11.2021

Митрополит Іларіон: для визнання справжності «єкатеринбурзьких останків» потрібне соборне рішення Церкви

24.01.2022

Митрополит Іларіон привітав Патріарха-Католикоса Ефіопії Абуну Матфія з 80-річчям від дня народження

23.01.2022

Блаженніший Митрополит усієї Америки та Канади Тихон привітав митрополита Волоколамського Іларіона з 20-річчям архієрейської хіротонії

22.01.2022

Голова ВЗЦЗ привітав Святішого Патріарха Сербського Порфирія з днем ​​хресної слави

20.01.2022

Голова ВЗЦЗ: у ситуації конфронтації між Росією та США будь-які поступки свідчать про готовність сторін рухатися назустріч

17.01.2022

Голова ВЗЦЗ дав оцінку першому етапу переговорів представників РФ та Заходу щодо безпеки

16.01.2022

Митрополит Іларіон: Православ'я в Казахстані – традиційна конфесія, яку сповідують кілька мільйонів людей

16.01.2022

Митрополит Іларіон: Церква та традиційні конфесії зробили все можливе для умиротворення ситуації в Казахстані

16.01.2022

У двадцяту річницю своєї архієрейської хіротонії голова ВЗЦЗ звершив Літургію в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість»

14.01.2022

Голова ВЗЦЗ зустрівся з Предстоятелем Вірменської Католицької Церкви

10.01.2022

Митрополит Іларіон вручив секретареві ВЗЦЗ з міжправославних відносин державну нагороду

10.01.2022

Митрополит Волоколамський Іларіон: віримо, що соборним розумом Церкви розкол може бути вилікуваний

02.01.2022

Митрополит Іларіон: дві найбільші християнські Церкви повинні взаємодіяти – це веління часу

28.12.2021

Відбулося засідання Комісії у справах старообрядних парафій та взаємодії зі старообрядництвом

27.12.2021

Митрополит Іларіон привітав заступника голови ВЗЦЗ протоієрея Миколая Балашова з 65-річчям

27.12.2021

Митрополит Іларіон: Ми віримо, що ангели присутні у нашому повсякденному житті

21.11.2021

Митрополит Іларіон: Господь заповідав нам любити кожну людину

31.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Рубцові

17.10.2021

Митрополит Іларіон: в день Покрови Пресвятої Богородиці ми прославляємо небесне заступництво Матері Божої

14.10.2021

Голова ВЗЦЗ звершив Літургію в престольне свято московського храму свв. мучеників Михайла і Федора на Чернігівському подвір'ї

03.10.2021

Митрополит Іларіон очолив престольне свято академічного храму Загальноцерковної аспірантури

11.09.2021

Митрополит Іларіон: Святість - це постійне прагнення наслідувати Господу Ісусу Христу

27.06.2021

Митрополит Іларіон: За будь-яких обставин життя зберігаймо вірність Господу Ісусу Христу

19.03.2021

Митрополит Іларіон: Господь завжди дає нам можливість проявити свої здібності

24.01.2021

Митрополит Іларіон: Господь наповнив води Йордану Своєю Божественною присутністю, щоби в них омивалися гріхи людські

19.01.2021

Зворотній зв'язок

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення

Надіслати звернення
Рус Укр Eng Deu Ελλ Fra Ita Бълг ქარ Срп Rom عرب